Несподівано, бо не було анонсу, я потрапила на концерт студента класу Гліба Адлуцького - Владислава Пікуша, та студента класу Вікторії Мітлицької - Льва Шевченка. Минув майже тиждень, а приємний післясмак залишився.
Програму Владислава я слухала двічі. Мені сподобався як В. Задерацький ,так і А. Штогагенко. Здається в першому виконанні я відчувалось більш трагизму, хоча перший концерт Владислав грав на фортепіано, а воно звучить трохи по іншому ніж рояль.
А от Ф. Шуберт мені сподобався більш у Льва Шевченко. Справа в тому, що я сприймаю музику цього композитора як світлу, щиру, насичену тихими емоціями , з чередуванням смутка та радості........ Не дивлячись на те, що Шуберт жив і творив в той же час, що і Л. ван Бетховен, він зовсім інший. У нього нема тієї бездонної філософської глибини, того трагізму, що у Бетховена. Але зіграти Шубертовський смуток - важко. Бо ця боль з твердою надією, що життя прекрасне і все буде добре.
Але в цілому я концерт слухала з задоволенням. Дуже вдячна як виконавцям, так і викладачам. Окрема подяка ведучей - Наталочці Шиліної. Як завжди "золота середина" інформації з чудовою дикцією.Ведуча Наталія Шиліна.
Немає коментарів:
Дописати коментар