Вистава, яку я подивилась минулої неділі в театрі " Крик" отримала назву " Дикий ". Хоча для мене головною ідеєю, темою, головним героєм - є не лікар, і не амок, який зробив лікаря відлюдником і диким. Головний герой цієї вистави - наша ГОРДИНЯ, яка породжує хворобливе самолюбство. Такі риси завжди приводять до катастрофічних наслідків. І ця вистава не є винятком. Смерть невідомої жінки - слідство, а причина - гординя врача. Хоча на перший погляд може здаватися, що - антисанітарні умови, відсутність антибіотиків і т. і. В Індії завжди була антисанітарія, але про лікувальні властивості індійських приправ Європа не знала. Посіяв гординю, доктор "отримав" каяття. Зробивше все, навіть неможливе, він тим не менш поділився думками з тим, від кого бажав все приховати.......... Причинно - слідчі зв'язки не мають перерв та вихідних.
У процесі перегляду мені було зрозумілим, що я начебто бачила цю виставу. Хоча може я тільки читала Цвейга. В усякому разі зараз я більш критично дивлюсь і аналізую ніж тоді - 30-20 років тому. Без сліз і зупинки дихання. Дякую щиро Михайло Васильйович !!! Геніальна постановка з правільно розтавленними акцентами.
P.S.Червону ниточку берегу.Хай нагадує і зупиняє від лиха !!!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар