понеділок, 11 серпня 2025 р.

З програми феміністичного фестивалю " Гаккебуш". Показ та обговорення документальних короткометражних фільмів українських режисерок.

              Феміністичному фестивалю  " Гаккебуш" всього два роки. Але він досяг вже певного успіху і знайшов своїх прихільників. Фестиваль отримав назву від прізвища Любові Михайлівни Гаккебуш (1888 - 1947) - української драматичної акторки, професорки, перекладачки, вчительки, народної артистки УРСР, дворянки, дружини Василя Василька, мати режисера Валерія Гаккебуша, сестри вченого-психіатра Валентина Гаккебуша, першої виконавиці   ролі Леді Макбет на українській сцені. Це феміністичний конкурс, який має на меті підтримати українських та европеських режисерок  на початку їхнього творчого шляху.

             Ми подивились п'ять документальних короткометражек. Cтрічка про вмираюче село, в якому залишилась одна старенька болюче вразив. Буквально через пару місяців вмерла бабуся, а з нею вмерло і село. 

             "Лелекі завжди повертаються додому"  - болюча стрічка. Молоде подружжя Галя та Віктор купують занедбану хатину в Карпатах і починають робити в ній ремонт, будуючи свій затишок............ Але в цей  затишок уривається війна.......

               Дуже своєрідний наповнений іронією  фільм " Швидкісний". У місті Кривий Ріг, що на Дніпропетровщині важко побудувати метро, бо це місто шахтарів. Але  місто - найдовше  в Європі, 66 кілометрів. Ще за радянських часів вирішено було побудувати наземний швидкісний трамвай, який місцеві назівають " метротрамом"

                      '' 4. 5. 0. " Ця стрічка про те, як збирають на фронт чоловіка після того, як він побував вдома у відпусці. Вся родина допомагає зібрати потрібні на фронті речі зі усіма нюансами сімейного життя !!!! Але тільки любов тримає обидві половинки на плаву.........

                                         "Оазис"  - це про наше бажання не коритися обставинам. Потужна стрічка !!! Сльози застілали очі і лють наповнювало моє серце від неможливості щось змінити, допомогти ....... Cтрічка розповідає про те, як в сільській хатині прифронтової зони організована школа, де проходять уроки. Але батьки разом з вчителькою вирішили зробити справжнє свято Святого Миколая для малечі. Віра в чудеса  - це ще один шанс подолати всі ці випробування, які лягли на плечі дітей.

                         Ну от і який фільм  - найкращий ??????? Мені сподобались всі !!!! І не тільки сподобались....... Вони збентежили і спонукали до роздумів........ З враженнями я жила ще кілька днів.

             Дякую Фестивалю і дякую DCCC.  Чекаю на новий !!!!!!



       

     















Немає коментарів:

Дописати коментар

Кураторська екскурсія Іри Хворост виставкою '' Чим заповнити порожнечу".

                     Виставка Іри Хворост продовжується не тільки в часі.  Я вже відвідала кураторську екскурсію, а планується ще кілька май...