В липні відбулась остання лекція цього циклу. Не думаю, що я відкрию новий континент, якщо скажу, що постать Дмитра Івановича і наше місто пов'язані і переплетені настільки, що я б без довгих вагань назвала Дніпро на його честь. Як кіровоградці без вагань стали кропівничанами.........Але це тільки пряма рефлексія на лекцію Максима Едуардовича, без всяких претензій на майбутнє.
За півтори години лектор зумів підняти та розкрити не малу кількість питань, пов'язаних з непересічною особистістю Дмитра Івановича. Темі запорізького козацтва, за що його звинувачували в українофільстві як в імперські, так і в радянські часи було присвячено життя вченого. І хоча Яворницький не розглядав козацтво як рицарську спільноту в широкому сенсі, те що він заклав непохітний фундамент в цю тему досліджень, досліджень в першу чергу Запорізьких Січей - це робить вченого ще і непохитним патріотом з великої букви. Культивуючі українську ідентичність він змушував переосмислювати імперське минуле. Його Садиба, яка зберіглась і досі- місто сили всіх, для кого Україна - рідна ненька. Ці стіни пам'ятають таку кількість імен, про яких треба робити окрему лекцію.
Я щиро дякую DCCC,Поміж та Максиму Едуардовичу.
Немає коментарів:
Дописати коментар