І ще одну виставу в рамках фестивалю я подивилась. Не можу погодитися, що це казка для дорослих. І уж зовсім не "Лоліта". Зовсім інші асоціації, переживання, думки. '' Лоліта" приваблює своєю контроверсійною темою - чоловік середніх літ Гумберт одержим 12-річною дівчиною.......Але те, як Володимир Набоков описує їх сексуальний зв'язок не викликає такого співчуття, як в Долорес , навпаки. Дивлячись щоденники відразу стає боляче за дівчинку, яку не розуміють батьки. Відразу народжується бажання показати виставу в першу чергу не молоді, а зовсім дорослим. Батькам, які анітрохи не розуміють, що їхні чада не можуть бути такими, як вони були в цьому віці. Вони мають зовсім інші можливості і стартові майданчики для пізнання Всесвіту. І головна задача батьків зрозуміти і допомогти дитині в цьому віці. Їй дуже важко прийняти і зрозуміти свою біологічну перебудову............
Скільки ми знаємо таких - незрозумілих батьками, які змушені були покинути рідну домівку хай не в 12-14 років, а в 16-18 і терплячих знущання чоловіків, бо нікуди йти. Як же це все страшно і боляче. І що є найбільш парадоксальним - переживають всі, крім самих недбайливих батьків.
Поліна Булгаріна яскрава "прожила" життя своєї Долорес !!!!!!! Браво !!!! Я була під таким враженням, що навіть не залишилась на обговорення. Потужні думки не давали спокою ще довго.
Дякую Поліні, Дзеркалу, АртСтейджу за такий незабутній вечір !!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар