Проходячі якось повз цій зали, я почула реплику відвідувачки: " Тут нема чого дивитись !" "Але тут є про що подумати і відчути ! " - відповіла я, дивлячись в напрямку горизонта. Проте діалога не відбулось, адже всі ми поспішали до кінозалу............
Виставка львівській мисткині пані Софії Короткевич присвячена СТЕПУ. Софія мешкає во Львові і про степ знає тільки по розповідям друзів, "зустрічей" з ним в музеях і т. і. Але навіть цього було достатньо, щоб забажати зробити виставку, йому присвячену.
Я не можу назвати дату, коли СТЕП увійшов в мене і став повноправною часткою моєго 'Я'. Звісно, це повязано з роботою, адже як можна пояснити що, коли повертаешся з експедиції додому, то ще якийсь час ніч проводиш у своєму спальному мішку, щоб ще трохи насолодитись запахом СТЕПУ. Цим духмяним запахом СОНЦЯ Т та ВІТРУ, які вібрали в себе аромат всіх степових трав і квітів..... Цей запах з тобою назавжди, як і сам СТЕП. Як назавжди і співіснування і спілкування з багатьма тваринами, для яких СТЕП також є їх частинкою. CТЕП - це неймовірно !! СТЕП - це цілий космос !!!! Для когось ГОРИ, для когось МОРЕ, а для мене СТЕП. Він живий, повірте !!!! І він завжди зі мною !!!!! Мій СТЕП не в коконі, а в безмежності !!!!
Зараз я не уявляю що там в степу, де рвуться снаряди........ А як там тваринки ? Куди їм бігти ??? Ех, дожити б до переможних часів, щоб знов ...........
Дякую DCCC. Дякую , пані Софія !!!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар