Я не знаю жодної людини, яка б забула цей концерт. Яка б пішла з нього такою, як і шла на нього...... Авжеж, клавесин - інструмент особливий. Він не дарує калейдоскоп емоцій. Він дарує тишу...... тишу,яка гармонізує не тільки тебе, а і простір навкруги......тишу, яка спонукає до роздумів над вічними питаннями і допомагає пізнати себе ....... Клавесин для елітарної публики, бо процесу пізнавання радіє далеко не кожен.
Я обожнюю музику епохи бароко/класицизму, яка немислима без клавесину. Інколи здається, що тільки він і може передати шелест криноліну по килимам......
Такі імена , як Йоганн Якоб Фробергер та Жан - Батист Бар'єр - наче родзинка на великому подарунку, бо ці імена не звучать так часто , як бажалось би.
Отримала справжнє задоволення від восьмої сонати Арканджело Кореллі у виконанні Олександра Архіпова ( скрипка) та Лілії Заїчко (віолончель). Шукала цей твір в інете, щоб знову послухати. А дідьки !!!!!! Замість клавесину - рояль......... ще й на педаль жме. А це вже не Кореллі, а якась порнографія........ Не можна так знущатися. І це ще раз підтверджує рівень смаку і культури наших виконавців. Наше тріо звучало надзвичайно елегантно, вишукано, досконало !!!!! Браво !!!!
Приголомшиво звучав Луїджі Боккеріні у виконанні Єлізавети Сайко ( клавесин) та Олексія Тернового ( гітара).
Для мене перебувати в тій епосі - не з чим не зрівняне блаженство. Наче повернувся додому............
Концерт в усіх аспектах був проникливий, душевний, зворушливий!!!!! Це був шляхетний концерт !!!!!!!!
Браво всім учасникам і низький уклін Лізе та Наталії Вікторовні.
На жаль не зафіксувала я ні ім'я цього виконавця з Києва, ні назву його старовинної скрипки...
Немає коментарів:
Дописати коментар