Хочь і в передостанній день, але я встигла на '' Чотири історії'' Володимира Бузмакова - улюбленного художника вже багато років. Історій чотири, а подорож у мене була одна через усі чотири зали третього поверха. Бо не подорожувати цими краєвидами неможливо, принаймі для мене. Абстрактні пейзажі пана Володимира в першу чергу філософсько- музикальні, а вже потім - емоційні. Подорожуючи його краєвидами я майже завжди щось переосмислюю. І коли народжується щось нове і думка в захваті від того, з'являється чітке розуміння, що живопис - це музика кольорів тільки ії треба вміти відчувати. До речі, як і музику можна слухати, а можна відчувати; так і живопис можна бачити, а можна відчувати.
Для мене подорожі завжди були невід'ємною частиною буття. Звісно, в дитинстві подорожі сприймались тільки на фізичному рівні. Та, напевно, вони і допомогли розширити це коло.
А ще я в захваті від кольорової гами . Вона яскраво відображає всі думки та настрої художника. Палітра "Чорногорських мотивів'' викликала в мене справжній екстаз. Хоча не меньший і грозові тучі ............
Я щиро дякую пану Володимиру за таку атмосферну виставку . Окремі роботи в Виставковій залі на Набережній не дють такого ефекту, як в музеї. Я в захваті !!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар