Стрічка вразила !!!! Вже не перше десятиліття вчені, лікарі, психологи і не тільки...... намагаються вирішити питання , чи існує межа між нормальною і інакшою людиною. І де можна провести риску між ними ??? Хто вирішує якою має бути норма ?????? В мене таке враження, що трохи і не зовсім ми усі інші. І, мабудь, скоро так і буде, бо, скажімо, кількість дітей - аутистів зростає з кожним роком в діаметрічній прогрессії.
Дебютний повнометражний фільм австрійського режисера Флоріана Похлатко наполегливо підіймає саме ці питання. Молода дівчина Піа повертається в батьківський дім після лікування в психіатричній лікарні. Батько влаштовує ії на роботу до себе в офіс. І замість нового старту все йде не так, як бажалось би. І головна причина - ми не вміємо, не знаємо і не бажаємо розуміти інших людей !!!!!! Ії коханий хлопець покинув ії і вже швиденько завів собі новеньку. На роботі - недовіра, мовчазність, обережне дістанціювання....... Піа в розпачі, вона вже не знає чого чекати від життя і як поводити себе, щоб відповідати очікуванням.
Луїза - Селін Графон геніально показала нам свою героїню. Емоції Піа показати легко, а розкрити ії стан - архіважко. І актрисі це вдалось !!!!! Вона настільки органічно його показує, що інколи ловиш себе на думці:" А щоб і як я зробила в цьому випадку?" Та, мабудь, так само !!!! В фільмі не має жодного натяку на зневагу !!!! Cтрічка не дає ніяких відповідей. Навпаки, вона збурює, змушує, cпонукає до співпереживання та переосмислення.........
Дякую DCCC !!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар