Душевний камерний концерт провели магістранти Олексія Тернового. Гітарна та лютнєва музика дуже специфічна. Вона має доволі тихий потаємний голос, змушуя слухача до своєрідної медитативної подорожі. Я не можу сказати, що я стовідсотково відчуваю гітарну музику. Фламенко - так, а класичну гітару поки що не зовсім. Справа в тому, що подобається те, що слухаю. Відчувати - це зовсім інше . Коли виконавець не грає ноти, а через звук передає думку автора - я не чую цю музику, я ії відчуваю. Йде якесь переплетіння між мною і автором твору, який виконується. Переплетіння думок, настроїв , подій.........
Але гітара - це особливий інструмент. Його треба навчитися розуміти і відчувати. На концерті мені подобались більш барочні автори: Доуленд, Скарлатті, Бах. Я добре відчувала улюблену барочну епоху !!!!!! Музика цієї епохи нібито беземоційна, але вона дарує справжню радість відчування того далекого витонченого, вишуканого, шляхетного часу.......
Стосовно сучасних авторів: Абріль, Волтон, Пухоль - для мене це був просто приємний звукоряд. Не навчилась я пирнати в глибини такої музики. Завдання в цьому розібратися . Можливо, як джаз, який начебто не мій жанр, але зараз вже набагато цікавіший..........
Я щиро вдячна за цей концерт Микиті Дьоміну, Лілії Дорошенко та Олексію Терновію.
Немає коментарів:
Дописати коментар