Цікаву серію лекцій організували в DCCC.
Друга лекція, яку провела Ірина Пасько присвячена літераторам - дисидентам нашого міста. І якщо деякі імена мені добре знайомі, то більшість, як показала лекція - ні. Мені, наприклад, зустрічались імена Миколи Сарми - Соколовського, Раїси Лиши, але я не проявляла зацікавленність познайомитися з цими особистостями глибше. Як завжи не було часу.
Завдяки пані Ірині я, можна сказати, вперше почула імена Гаврила Прокопенка, Миколи Невидайла, Віктора Савченка, Володимира Сіренка, Миколи Кучера, Семена Данилейка. Можливо постать Івана Сокульського більш яскрава, та не нам судити. Чи всі ми маємо таку громадянську позицію, як вони ??? І не тільки перечислені......... Люди ставили на карту своє життя за всіх нас, пізнавали жахи таборів, а що робили ми? В найкращому випадку - не погоджувались з існуючим ладом,розповідаючі політичні анекдоти. Однак про доволі яскравий спротив - ми нічого не знали. У 70-і роки у мене було таке враження, що існують дві держави.Одна - офіційна, а друга - народна на кухні .
Низький уклін пані лекторці за всі згадані імена. Сьогодні кожен, хто забажає може познайомитись з тією чи іншою особистістю в інтернеті.
Немаловажним є той момент, що ми мали змогу ознаймитись з віршами поетів, про які йшла мова на лекції. "Дерев'яна ложка" Семена Данилейка - ножем по серцю. По моєму, звісно.
Завдяки сміливості цих людей Україна "....навік лишилась при мені" (Михайло Чхан)
" І все, що є - моє, моє, моє" - Іван Сокульський.
Дуже прикро, що вулиці Дніпра мають доволі " цікаві" назви замість того, щоб носити імена відомих містян. Вулися імені Івана Сокульського десь на лівому березі серед приватних будинків, але Магдебургського права - в самісенькому центрі. Немов би продовжується замовчення імен справжніх героїв !!!!!!!!
Дякую Ірина, дякую DCCC.
Немає коментарів:
Дописати коментар