І заключні надзвичайно хвилюючі і приваблеві стрічки Сергія Буковського ми передивились в передостанній четверг травня. "Пейзаж, портрет, натюрморт" - це 15-хвилинний нарис про життя мешканців маленького містечка Вілково, що на Одещині. Ступень достатку там не іномарка, а звичайна лодка, бо вулички в цьому місті - річки і єдиний промисел, який дозволяє місцевим ''держатися на плаву" - це риба і все, що з нею пов'язано . Як то кажуть " не жирно".
Зараз, саме в Вілково знаходиться друга делянка Одеського осетринницьконего комплексу, де розводять пінагорів. Чорну ікру пінагорів, яка також є делікатесом в усьому світі, можна купити в фірмових магазинах "Veladis" у Дніпрі.
Ця стрічка знімалася у 1992 році, коли цього комплексу ще не було. Він був заснован 31 серпня 2006 році. Хочеться вірити, що життя місцевих значно покращалось після побудови . Бо коли дивишся на буття тих працьовитих людей у ті часи, радість проходить десь стороною.........
І друга стрічка розповідає про українців Бразілії, які оселилися на самому півдні країни у штаті Парана ще сторіччя тому. Чомусь хочется дивитись не відриваючись - на те, як у далеких селах та містечках із дивовижними португальськими назвами справляють весілля, гоняють коней, танцюють, з нехитрим здивуванням розглядають сучасні українські гроші, рубають ліс та орють землю - жирний червоний грунт...... Cоняшник і зелений папуга, молоденький 73-річний дідусь, який пліткує про свою строгу бабусю, акордеоніст на закорках трактора........... Фільм добігає кінця і я мімоволі зловила себе на думці, що ці люди, про яких я навіть не знала ще годину тому, стали чомусь особливо близькими, РІДНИМИ !!!!.......
DCCC дякую щиро !!!! Низький уклін пану Сергію Буковському.
Перед кожним показом обов'язково виступає сам автор - Сергій Буковський !!!
Немає коментарів:
Дописати коментар