Другий день фестиваля пройшов під прапором містики, таємничості та магічності. І розпочався він "Тойфелштанцем" Йозефа Хельмесбергера (молодшого). ' Тойфелштанц" = ''Teufelstanz "= ''Танець д'явола" - цей запальний танок у виконанні оркестру акордеоністів прозвучав настільки зловісно, що відразу налаштував зал на готичний лад.
Трохи заспокоївшись під час слухання другого " Cлов'янського танця" Антоніна Дворжака, залунала відома "Пляска смерті" Каміля Сен - Санса. В цій симфонічній поемі описується нічний танець скелетів на цвинарі. І ця дика пляска супроводжується стукітом підборів Смерті, що грає на скрипці. Cуперово !!!!!
На цьому концерті звучала і добре відома мені музика Леона Боельмана, Бели Ковача, Астора П'яццоли.
Але !!!!! Але родзинкою було ПЕРШЕ виконання в Україні " Чорної гори" Яна Вотсона ( Ian Watson ). Це сучасний твір, в якому дивовижним чином поєднуються елементи класики з сучасними техніками і стилями. Та головне те, як реагує моя свідомість на цю надзвичайно привабливу, дивовижну та магічну музику. Я була в захваті. Я чесно відчувала себе четвертим другом тієї чудової кампанії, яка вирішила забратися на Чорну гору. Навіщо ? Це питання !!!! Але я точно вбивала Чудовисько разом з ними і точно доповзла до вершини, щоб побачити Зоряне небо..........
Дякую красно за такий атмосферний концерт.
Немає коментарів:
Дописати коментар