Історична візитка . "Омелян Пріцак - творець українського Гарварду"

 Ім'я  Омеляна Пріцака невідомо українцям від слова зовсім. Радянщина не просто не згадувала імена відомих українців у всіх галузях науки та мистецтва, а і забороняла їх  згадувати.  Бо саме росіяни мали бути єдиними спадкоємцями Київської Русі. До 1939 року не дивлячись на те, що  поляки теж принижували і гальмували розвиток української культури на землях Західної України там український спадок шанували, зберігали і примножували.

      Омелян Пріцак народився на Львівщині. Його батько  - вояк Української  Галицької армії помер від тифу в польському полоні , коли Омеляну не було і року. Мати вдруге виходить заміж і вони переїджають до Тернопіля. Омелян, звісно, виховується в польському дусі (початкова народна школа, потім гімназія). І тільки в 13 років  дізнавшись, хто був його батько, почінає  усвідомлювати українськість. Самотужки опановував літературну мову завдяки словникам Івана Огієнка. Зацікавився спогадами учасників визвольних змагань та працями  Михайла Грушевського. 

       І що цікаво, у 1936 році поступив до Львівського університету, де нема українського факультету, він вивчає світову історію та східнознавство, зокрема турецьку, монгольську , арабську і перську мови та літератури. А українознавчі дисциплини  - в Науковому Товаристві ім.  Тараса Шевченка. У вересні 1940 року він вирушає до Києва, щоб продовжити навчання в аспірантурі  Інстітута мовознавства за спеціальності  "ісламська філологія" , ставши учнем академіка Агатангела Кримського. 

         Потім війна, фронт, полон і нове життя вже не під кровавими прапорами радянщини.  

         Потрапивши до США він займає посади професорів Гамбурга, Вашингтона, Гарварда...  Він засновує і стає першим директором Гарвардського  українського науково - дослідницького інстітута і таким чином не дає можливості спокійно дихати КДБ Української  РСР.  Дуже цікаво про це можна прочитати на КДБешному сайті : https://szru.gov.ua/en/history/stories/harvard-studies-of-omelyan-pritsak-from-the-point-of-view-of-the-kgb-of-the-ukrainian-ssr. Вони пишуть, що він був носієм півсотні мов. Є причина для безсоння...........

                                     Так виглядає цей  науково - дослідницький інстіту

          Ну,а я дам трохи світлин з лекції :

              І ще що цікаво. Турція нагородила його орденом "За заслуги перед Турецькою республикою", а Україна, для якої він зробив набагато більше дала йому тільки  Премію НАН України ім. Агатангела Кримського.  Дивні ми люди, українці.

Чудові доповідувачки : Анна Розумна та.............

І слухачка.........

         Щиро дякую вам !!!!!!