Макс Вітек - яскравий представник американського абстрактного експресіонізму, але навіть при першому побіжному погляді неможливо не побачити і не відчути наше українське наївне малярство. І таке буяння теплих насичених кольорів властиво соняшній Україні, яка є для Макса Батьківщиною.
Макс Вітек перед тим, як стати художником, став геологом, отримавші вищу освіту в Львівському університеті. Втім, все це можна прочитати на супровідній записці..... Але мені все ж таки бажалось би висказати свої відчуття від побаченного. На превелике щастя я не пішла на вернісаж Макса, де і яблоку ніде було впасти, а прийшла тоді, коли опинилась сам на сам з його дивовижним світом, де на мене ніагарою обрушився, полився, огорнув потік позитивних емоцій .
Було таке враження, що я опинилась в епіцентрі світла, радості і щастя !!!
До мене прийшла думка, що так писати могла тільки по справжньому щаслива людина.І про це говорить в першу чергу вибор кольорів. Їх вибирає наша підсвідомість. І в данному випадку вони говорять про те, що час переосмислень у автора вже давно минув. Людина знайшла відповіді на все,що бентежело, людина стовідсотково знайшла свій шлях і найголовніше - людина знайшла як вірно вирішувати всі легкі та складні питання.
На картинах Макса нема ні теми, ні об'єкту. Це його не хвилює !!!! На картинах Макса його настрій !!!!!!! Настрій щасливої людини !!!!! Ні снів, ні мрій я тут не побачила.
І найголовніше - це радісне буйство подарувало мені здоров'я.............. А це для мене все.
Я вдячна Максу Вітику за можливість відчувати радість там і тоді, коли про неї вже і не мрієш !!! Я вдячна музею, який подарував можливість бачити це!!!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар