Слухаючи Третій концерт сі мінор Каміла Сен - Санса Op 61

  Вчора знову відключали світло......... " низький уклін" нашим '' шановним " cусідам.  Але цей безрадісний момент спонукав послухати щось з улюбленного Каміла Сен - Санса. Знайшла....

       Третій концерт сі мінор для скрипки з оркестром  Op 61 у виконанні Національного оркестру Франції під орудою Крістіана Меселару. Солював  геніальний  Даніель Лозакович - молодий шведский скрипаль. Він народився у Стокгольмі  1 квітня 2001 року в родині білоруса та киргизки. Однак, як згадувала його мати у Даніеля тече не тільки білоруська та киргизька кров, а і татарська, українська та еврейська. 

 Цей  концерт Даніель грав на скрипці Страдіварі, наданої від імені власника компанією Reuning & Son. 

       Я дуже люблю  слухати цей концерт , але жодний виконавець не грає його так, як я відчуваю його я . Крім Даніеля. Нарешті  знайдено !!!...

        Cправа в тому, що Каміл Сен - Санс почав писати цей твір майже відразу, як закінчив свій Другий концерт для скрипки з оркестром. І це було бажання поділитися своїми відчуттями, які  зародилось у композитора в ході подорожі  із групою французьких колег до Мюнхена на прем'єру опери Рихарда Вагнера " Золото Рейна''. 

 

Каміл Сен - Санс

                                                                                                Ріхард Вагнер

А після прем'єри Сен - Санс поїхав в Люцерн  до самого Вагнера, який з 1866 по 1872 мешкав з родиною в цьому щвейцарському місті.

     

 

Ця подорож була неспокійною і враження Каміла Сен - Санса від неземних щвейцарських красот і лягла в основу  цього  концерту.  Прем'єра викликала бурхливий резонанс, яий супроводжувався викриками з зали і, навіть, бійку після концерту в коридорах лейпцизького Гевандхауза, але це було тоді........ А зараз це самий красивий та вишуканий концерт  шляхетного Каміла Сен - Санса. Слухаючи, наче перебуваєш на березі  Фірвальдштеттського озера, бачиш Альпи і дихаєш цим не з чим не зрівняним повітрям. І спокієм наповнюється моя душа.

               Коли якась дисгармонія опановуває мною, цей концерт як заспокійлива пігулка  працює з організмом. Люблю я і Сен - Санса і Вагнера. А цей "щвейцарський " наче об'єднав двох композиторів і дві країни.

       Сьогодні все як в казці: і настрій, і сонце за вікном, і бажання відвідати  центральну бібліотеку, де буде проходити захід до Дня усіх закоханих........ 

       PS. Всі світлини взяті на просторах інтернету.