пʼятниця, 21 лютого 2025 р.

Виставка " Мистецтво Січеславщини" в Виставковій залі ДОНСХУ №3

 Продовжую з радістю писати про цю виставку.... Вчора , вже пізно ввечері,  неочікувано  для себе  відкрила нове ім'я. Я навіть перестала передивлятись далі, розмірковуючі  від чого залежить прийняття та розуміння того чи іншого художника. Чому сьогодні я залюбки подорожую світом одного, а назавтра він вже може мене не надихати, а цікавим стає інше ім'я, повз якого я напередодні  пройшла, не звернувші навіть уваги. В мене такі випадки не поодинокі і тому мені цікаво як це все відбувається. І сказати, що це залежить тільки від настрою, ні в якому разі.........

       

       Пачати цей допис я хочу з робіт дуже шановного і улюбленного майстра  Григорія  Олександровича Чернети. Його портрети виконані в графічних техніках настільки глибоко розкривають особистість героя, що інколи я дивуюсь, а як це взагалі можливо. І тут мені приходить згадка, яку я писала, описуючі музичні концерти. Треба не слухати, чи дивитись, ТРЕБА ВІДЧУВАТИ. І це відчуття змінюється в залежності від чогось. І це  мені не зовсім зрозуміло. 


За моєю спиною робота Григорія Олександровича Чернети. Ці " Пори року" з ангелом посередені  - яскраві символістичні образи, які спонукають до згадки та замислення над вічними питаннями. 




Засл. художник України Григорій Олександрович Чернета  " Козак Мамай".

Засл. художник України Григорій Олександрович Чернета " Портрет Тараса Шевченка".

                    І знову повертаюсь до Марини Анатоліївни Кондурової.......... Жива, розмовляюча   зі мною природа, наче запрошуючи до подорожей цими краєвидами.......


 

        
М. А. Кондурова " Осінній вітер"
















М. А. Кондурова "Вишня цвіте коло хати..."








М. А. Кондурова " Сура. Березневі води".





М. А. Кондурова . Без назви.








      

                   Завжди з зацікавленістю знайомлюсь з роботами родини Юшкових: Cтаніслава Олексійовича та Тетяни Петрівни. Робота якої " Мир землі нашій " не тільки актуальна зараз як ніколи. Вона змушує заглибитись у наш український світогляд, вона бентежить і збурює увагу на нашій самоіндефікації. Вона по-справжньому неперевершена !  Браво !!!


            Т. П. Юшкова  Мир землі нашій. Триптих. Папір. Гелева ручка.

    А от роботи Станіслава Олексійовича сфотографувати добре не вдалося. Бо це акварелі і вони під стеклом, яке так підло підсвічує, що погано видно навіть вживу.......



Cтаніслав Олексійович  Юшков "Різдвяна ніч".  









C. О. Юшков " Жінка"

        









C. О. Юшков " Єднання з природою"











     Якщо знайду десь кращі світлини, або може у когось є  - пришліть  будь ласка !! Буду дуже вдячна !! Вони СПРАВДІ цікаві !!!!!!!

            С екслібрисами Бориса Михайловича Романова я добре знайома. Йому притаманна глибинна шляхетність. І це саме те, що зупиняє погляд і дає поштовх до розмірковувань.  Але Борис Михайлович  ще не аби який майстер дніпровських замальовок. Він так витончено передає емоції природи, що викликає в мене єдине бажання залишитися в цьому настрої як можна довше. 

Борис Михайлович Романов. Екслібриси та Дніпровські замальовки.




          

Б. М. Романов "  Дніпровські замальовки".










Війна та блекаути не спонукають до творчості. Тому мене не здивувало, що багато улюблених авторів представлені на виставці старими роботами, або по одній............

     Костянтин Валентинович Поддубко - нікопольчанин.  На  це місто, рідне місто, бомби летять майже без зупинки кожного дня........... А на картинах ............. споконвічна гармонія, cтворена Господом. Мене настільки вразили і тоді, і зараз : "  Друзі " та " Сторож", що рой думок ніагарою  нахлинули на мене........Ці  пташині миті , які побачив , відчув і намалював  художни неперевершені . Адже  тисячі людей цього просто  не бачать.......


К. В. Поддубко  " Друзі ".










К. В. Поддубко " Cторож".









 К. В. Поддубко " Натюрморт з двома пляшками" 

Але подивитись, тут зафіксована та мить, коли пташка побачила сьесні плоди. Вона, а не пляшки - головніа на цій картині. 

    









          Наталія Михайлівна Ларіна як завжди вражає буянням кольору. До ії квітів хочеться доторкнутися. Вони настільки сочні і живі !!!!! 

  

 Н. М. Ларіна "Іриси". Диптих.


Н. М. Ларіна " Святкові квіти".












Н. М. Ларіна " Святкові квіти".









І закінчити я хочу ЄДИНОЮ роботою відомого  дніпровського художника Ігора Анатолійовича Зайцева. Але вона свіженька, намальована в 2024 році і має назву " Квіти літа"

 


Немає коментарів:

Дописати коментар

Творчий проект Анни Баранової та Олени Охріменко.

                  Я дуже добре пам'ятаю цей камерний концерт двох студенток коледжу класу викладача Ольги Миколаївни Кутакової. Концерт,...